План уроку
з предмету _Матеріалознавство 17.03.20.20
Тема модуля:
Натуральні та штучні шкіри, непромокальні матеріали.
Тема уроку:
Натуральні та штучні шкіри.
План уроку:
1. Натуральні шкіри, походження,обробка.
2.Види шкіри залежно від способу вичинення:
гладкі
нарізані
тиснуті
ворсові.
3 Види одягової шкіри:
шеврет
опойок
тонкий виросток
велюр
спилок
замша
4. По зразках одягу органо-лептичним способом визчити види шкіри.
ШКІРЯНІ МАТЕРІАЛИ Натуральні шкіри для пошиття одягу
Натуральну шкіру виробляють зі шкір овець, кіз, оленів, лосів, свиней, телят та інших тварин. Вичинка шкір - це сукупність механічних та фізико-хімічних операцій, які поділяються на підготовчі процеси, дублення та оздоблення.
Дублення - це основний процес вичинки шкіри. Для дублення використовують різні органічні та неорганічні речовини, які мають дубильні властивості. Залежно від виду дубильної речовини розрізняють такі основні методи дублення:
хромове - водними розчинами солей хрому;
- алюмінієве - розчинами солей алюмінію;
- червоне - екстрактами кори дубу;
жирове - жирами, які містять жирні органічні кислоти.
Використовують також синтетичні дубильні речовини (синтани) та композиції декількох дубильних речовин. В процесі дублення виникає хімічний зв'язок дубильної речовини з колагеном білку - основної речовини шкіряної тканини (дерми), завдяки чому білок втрачає здібність розкладатися (гнити). Крім того, завдяки дубленню шкіра стає більш міцною та пружною, стійкою до дії води, хімічних реагентів.
Найбільш поширеним для одежних шкір є хромове дублення, яке надає шкірі красивий зовнішній вигляд, блиск, гладкість, міцність, пружність. На зрізі така шкіра має блакитно-зелений колір.
Червоне дублення збільшує жорсткість шкірі, зріз шкіри має червоно-бурий колір.
Жирове дублення дає можливість випускати м'які, пористі та пластичні шкіри, стійкі до вологих обробок та дії води.
Шкіра складається з двох шарів: лицевого та бахтарм'яного. Природний малюнок лицевого шару називають мерією. За характером мерії, тобто за малюнком мікроскопічних складочок шкіри, наявністю та формою слідів волосяних сумок, спеціалісти розрізняють шкіри різних тварин.
Оздоблювальні операції вичинки поліпшують зовнішній вигляд шкіри та надають їй необхідні властивості. Це такі операції, як:
стругання бахтарм'яного шару з метою вирівнювання товщини;
нейтралізація хромових шкір слабкими лужними розчинами;
барабанне фарбування шкіри;
жирування водними емульсіями жирів до змісту жиру 7-10%;
розводка (розрівнювання) та сушка шкіри на рамі або на склі;
витягування зволоженої шкіри на витягувальній машині;
Домашнє завдання
По одягу зі шкіри визначити вид шкіри візерунок за допомогою органолептичного способу
Викладач _Скрипник Л.П.
План уроку
з предмету : Обладнаня швейного виробництва. 16.03.2020
Тема: Обладнання однониткового ланцюгового стібка.
Тема уроку: Застосування однониткового ланцюгового стібка, Процес утворення, властивості, конструктивні властивості обладнання.
Будова, властивості та призначення однониткових та двониткових ланцюгових стібків.
Ланцюговий стібок може бути однонитковим і двонитковим.
Строчка однониткового ланцюгового стібка легко розпускається. Тому для пошиття багатьох швейних виробів ця строчка застосовується для наметувальних та виметувальних операцій, тимчасового та постійного з'єднання деталей: при виготовленні головних уборів, петель, пришивання талонів до деталей крою, для оздоблювальних робіт.
Строчка із однониткових ланцюгових стібків в два рази еластичніша, ніж човникових і відповідно міцніша при розтягуванні її повздовж. Витрати нитки для строчки ланцюгового стібка більші, ніж човникового на 60%.
Машини однониткового ланцюгового стібка випускають з обертаючим петельником. Ці машини володіють великою продуктивністю, мають декілька конструкцій, не потребують перезаправлення нижніх ниток, не мають ниткопритягувача і пристрою для закріплення строчки.
Машина 2222 класу ОЗЛМ призначена для виметування бортів, лацканів і комірів верхнього одягу однолінійною строчкою однониткового ланцюгового переплетення. Частота обертання головного валу до 3000 об/хв., довжина стібка регулюється від 1 до 12 мм, найбільша товщина зшивання матеріалів у стиснутому стані під лапкою 8 мм. Потужність електродвигуна 0,27 кВт, голки 0634 №130,150.
Машина 2222 кл. створена на базі машини 1022 М кл. і відрізняється від неї тим, що замість човника застосовують петельник, ниткопритягувач замінений ниткоподавачем, змінена конструкція регулятора довжини стібка. Для виконання виметувальних робіт на деталях, які складаються із декількох шарів тканини, застосовують зубчасту рейку. Для покращення виконання виметувальних операцій в машині застосовують лапку. Машина не має пристрою для закріплення строчки.
Регулювання натягу нитки, притискання лапки на тканину, висота підняття рейки і т.д. виконується так само, як в машині 1022 М кл. Різниця тільки в регулюванні довжини стібка.
Двониткова ланцюгова строчка являє собою: зверху - штрихову лінію, знизу - ланцюг, що складається із трьох ниток. Знизу строчка утворюється випуклою, через що створюється потовщення у шві. Щоб уникнути потовщення шва, нижню нитку беруть тоншу, ніж верхню.
Двониткова ланцюгова строчка в два рази еластичніша човникової. В повздовжньому напрямку вона може розтягуватись на 30-35%. Таку строчку застосовують для операцій, які потребують великої еластичності шва (зшивання бокових зрізів і зрізів рукавів чоловічих сорочок, зшивання середніх зрізів брюк, обробка трикотажних деталей і виробів, виготовлення петель на верхньому одязі).
Витрата ниток на цю строчку в 2,3 рази більша, ніж на човникову.
Швейні машини двониткового ланцюгового стібка знаходять все більше застосування в швейній промисловості в зв'язку з необхідністю пошиття із трикотажного полотна і тканини, які вміщують еластичні синтетичні волокна. Окрім того, швейні машини двониткового ланцюгового стібка, порівня ю з машинами човникового стібка, мають ряд переваг: більш високу частоту обертання головного вала; менший натяг ниток, відповідно і менше розривання нитки; відсутня операція по заміні шпульки.
Швейна промислова машина 976-1 класу ПМЗ призначена для зшивання середнього зрізу брюк двома паралельними строчками двониткового ланцюгового стібка. Частота обертання головного вала машини -до 5000 об/хв., максимальна довжина стібка 2,8 мм, відстань між паралельними строчками - 0,5 мм. Максимальна товщина тканини в стиснутому стані під лапкою 5 мм. Потужність електродвигуна 0,4 кВт. Голки 0203 №90-110
Машина має дві паралельно рухомі голки, два петельника, які здійснюють складні просторові рухи, рейковий механізм переміщення тканини. Машина оснащена автоматичною централізованою системою мащення, яка функціонує від шестерного насосу. В машині відсутній пристрій для закріплення строчок.
Машина має дві педалі: ліву - для включення, виключення і зміни частоти обертання головного валу, праву - для підняття лапки.
Для змащення машини використовують масло І- 12А, І-20А, тільки вищого очищення.
На базі машини 976 кл. випускаються машини багатьох модифікацій для швейних і швейно-трикотажних підприємств.
Машини 3076 і 3076-1 кл. - для виготовлення різних видів шльовок двома паралельними строчками двониткового ланцюгового стібка.
Домашнє завдання:Знайти схему утворення однониткового ланцюгового стібка та зображення
швейної машини відповідного класу
План уроку
з предмету : Обладнаня швейного виробництва.
Дата: 17.03.2020.
Тема : Обладнання багатониткового ланцюгового стібка.
ТЕМА УРОКУ: Властивості багатониткового ланцюгового стібка процес утворення.
застосування,
- Утворення двониткового ланцюгового стібка
Для процесу утворення двониткового ланцюгового стібка характерні дві взаємодії:
I взаємодія - петельник входить в петлю голки, при цьому носик петельника знаходиться па лінії дії голки, петельник переміщується зправа наліво, голка рухається вгору з крайнього нижнього положення.
II взаємодія - голка входить в петлю петельника, при цьому отвір носика петельника знаходиться на лінії дії голки, петельник переміщується зліва направо, голка рухається вниз з крайнього верхнього положення.
Рисунок Д 1.3 - Утворення однониткового ланцюгового стібка
Характерні моменти процесу петлеутворення однониткового ланцюгового стібка:
1 -й прокол голки - крайнє верхнє та нижнє положення голки, утворення петлі, захоплення петлі петельником,
максимальна петля;
2-ий прокол голки - вхід наступної петлі в попередню,
скидання попередньої петлі з петельника, затягування попередньої петлі (переміщення матеріала).
Схема утворення триниткового обметувального стібка
І. Голка 1 опускається в нижнє крайнє положення, лівий петельник розміщується ліворуч, а правий – праворуч.
ІІ. При підйомі голки з нижнього крайнього положення на 2,5-3 мм із боку заднього жолобка утворюється петля. У цю петлю, рухаючись зліва направо, входить носик лівого петельника 2. У цей момент вушко голки розміщується нижче носика лівого петельника на 1,5-2 мм.
ІІІ. Голка 1 продовжує підніматися й виходить із тканини, назустріч лівому петельнику справа наліво рухається правий петельник 3 і входить у петлю лівого петельника 2.
ІV. Правий петельник 3, рухаючись уліво, піднімається над голковою пластиною й ставить свою петлю на лінію руху голки. Зубчаста рейка переміщає тканину на величину стібка. Голка входить у петлю правого петельника й знову проколює тканину. Потім правий петельник переміщається вправо, а лівий – уліво, відбувається затягування стібка.
Домашнє завдання:Знайти схему утворення пятиниткового ланцюгового стібка та зображення
швейної машини відповідного класу
Дата:17.03.2020
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА
ШВЕЙНІ МАШИНИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ СТІБКІВ КЛАСУ 500
Практична робота №7 виконується на прикладі швейних машин 51 кл. та 51-А кл.
Зміст звіту:
Призначення та технологічні параметри швейної машини 51 кл.
Процес утворення стібків типу 502 та 504.
Призначення, будова та регулювання механізму голки швейної машини 51 кл.
Призначення, будова та регулювання механізму петельників швейної машини 51 кл.
Призначення, будова та регулювання механізму зубчастих рейок швейної машини 85 кл.
Призначення, будова та регулювання механізму ножів швейної машини 51 кл.
Контрольні питання:
Для чого призначена швейна машина 51 та 51-А кл.?
Для чого призначений краєобметувальний стібок?
Які краєобметувальні стібки можна виконувати на швейних машинах 51 кл. та 51-А кл.?
Робочі органи швейної машини 51 кл. та їх призначення?
Які технологічні параметри швейної машини 51 кл.?
За допомогою чого передається обертальний рух від електропривода до головного вала машини 51 кл.?
Як встановлюється головний вал в машині 51 кл.?
За допомогою яких механізмів обертальний рух головного вала перетворюється у визначений рух робочих органів в машині 51 кл.?
Для чого призначений механізм голки в швейній машині 51 кл.?
Які регулювання є в механізмі голки швейної машини 51 кл. та яким чином і за допомогою чого їх можна здійснити?
Яка ланка в механізмі голки швейної машини 51 кл. є ведучою та яка є веденою?
По яким траєкторіям (кривим) рухаються ланки механізму голки швейної машини 51 кл.?
Який кут нахилу голки та якою ланкою є голковід за характером руху в швейній машині 51 кл.?
Для чого призначений механізм петельників в швейній машині 51 кл.?
Які регулювання є в механізмі петельників швейної машини 51 кл. та яким чином і за допомогою чого їх можна здійснити?
По яким траєкторіям (кривим) рухаються ланки механізму петельників швейної машини 51 кл.?
Для чого призначений механізм зубчастих рейок в швейній машині 51 кл.?
В якому напрямку може переміщуватися тканина в машині 51 кл.?
Яка зубчаста рейка розташована ближче до працюючого в машині 51 кл.?
Які регулювання є в механізмі зубчастої рейки швейної машини 51 кл. та яким чином і за допомогою чого їх можна здійснити?
Для чого призначений механізм ножів в швейній машині 51 кл.?
За допомогою чого верхній ніж притискається до нижнього в машині 51 кл.?
За яким принципом працюють ножі в швейній машині 51 кл.?
Як виконується змащення в швейній машині 51 кл.?
^ ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО КРАЄОБМЕТУВАЛЬНІ СТІБКИ.
ПРОЦЕС УТВОРЕННЯ СТІБКІВ КЛАСУ 500
Зрізи деталей одягу, які виготовляються з трикотажного полотна та деяких текстильних матеріалів, після зшивання швидко сиплються, що призводить до порушення швів. Для запобігання зрізів деталей одягу від осипання необхідно їх обметувати. Обметування зрізів виконують або одночасно зі зшиванням швів на зшивально-обметувальних машинах, або окремо.
Човниковий стібок не допускає значного видовження вздовж строчки і тому неприйнятний під час зшивання еластичних матеріалів, наприклад, трикотажних. Для отримання човникового стібка довжина верхньої нитки, яка проходить крізь вушко голки та обводиться човником навколо шпульки, зазвичай буває більше довжини нитки, яка витрачається на стібок. Одна і та ж дільниця нитки декілька разів проходить крізь вушко голки, із-за чого верхня нитка в значній мірі втрачає свою міцність.
У машинах, які виконують ланцюгові стібки, довжина нитки, яка бере участь в утворенні стібка, коротша та має менше перегинів. Втрата її міцності порівняно невелика.
На перезарядку шпульки в машинах човникового стібка витрачається непродуктивний час. У машинах, які виконують ланцюгові строчки, шпульки немає, і нитки з бобин заправляються в петельники та голку.
Тому для утворення обметувальних строчок найбільше застосування мають машини з ланцюговим переплетенням ниток, які виконують стібки класу 500.
Краєобметувальна строчка за своєю структурою належить до ланцюгової, але її форма значно відрізняється від звичних прямолінійних ланцюгових строчок. Отримання обметувальної строчки досягається обводом нитки крізь краї шва, який попередньо зрізаний паралельно лінії строчки.
Стібки класу 500 – це однониткові, двониткові та триниткові краєобметувальні ланцюгові стібки призначені для обметування зрізів текстильних тканин, які сиплються, для зшивання й одночасного обметування трикотажних полотен, а також для обметування швів, які вже були виконані з одночасним обрізанням кромки.
^ Процес утворення двониткового ланцюгового
обметувального стібка
У процесі утворення стібка беруть участь голка, лівий петельник, розширювач, зубчаста рейка та притискна лапка. Утворення стібка можна розділити на кілька етапів (рис. .3).
І. Голка 1 опускається в нижнє крайнє положення, лівий петельник 2 розміщується ліворуч, а розширювач 3 праворуч.
ІІ. Голка 1 піднімається з нижнього крайнього положення на 2,5-3 мм та утворює із нитки петлю, у яку, рухаючись зліва направо, входить лівий петельник. Вушко голки в цей момент повинно бути нижче носика петельника на 1,5-2 мм.
ІІІ. Розширювач 5, рухаючись справа наліво, зустрічається з лівим петельником і захоплює його нитку. Голка в цей час виходить із тканини, а петля її втримується на лівому петельнику.
ІV. Розширювач ^ 3 піднімається над голковою пластинкою та ставить петлю лівого петельника 2 на лінію його руху. Піднімається зубчаста рейка і переміщає тканину на величину стібка. Голка, рухаючись униз, входить у петлю лівого петельника, підставлену розширювачем, і проколює тканину. Розширювач, рухаючись вправо, звільняє петлю, а голка й лівий петельник затягують петлі. Після чого процес утворення стібка повторюється. Нитки переплітаються на пальці притискної лапки, при просуванні тканини петлі зісковзують із пальця лапки й охоплюють зрізи тканини.
Рис. 3. Схема утворення двониткового обметувального стібка
^ Процес утворення триниткового ланцюгового
обметувального стібка
Для утворення обметувального триниткового стібка розширювач заміняють правим петельником, у який заправляють третю нитку. Процес можна розділити на кілька етапів (рис. 4).
Рис. 4. Схема утворення триниткового обметувального стібка
І. Голка 1 опускається в нижнє крайнє положення, лівий петельник розміщується ліворуч, а правий – праворуч.
ІІ. При підйомі голки з нижнього крайнього положення на 2,5-3 мм із боку заднього жолобка утворюється петля. У цю петлю, рухаючись зліва направо, входить носик лівого петельника 2. У цей момент вушко голки розміщується нижче носика лівого петельника на 1,5-2 мм.
ІІІ. Голка 1 продовжує підніматися й виходить із тканини, назустріч лівому петельнику справа наліво рухається правий петельник 3 і входить у петлю лівого петельника 2.
ІV. Правий петельник 3, рухаючись уліво, піднімається над голковою пластиною й ставить свою петлю на лінію руху голки. Зубчаста рейка переміщає тканину на величину стібка. Голка входить у петлю правого петельника й знову проколює тканину. Потім правий петельник переміщається вправо, а лівий – уліво, відбувається затягування стібка.
^ ШВЕЙНА МАШИНА 51 КЛ. ПМЗ
Швейна машина Подільського механічного заводу ім. М. І. Калініна призначена для обметування зрізів деталей легких трикотажних, швейних виробів дво- або тринитковим ланцюговим обметувальним стібком. Частота обертання головного вала до 3500 об/хв., максимальна довжина стібка 4 мм, ширина обметування від 3 до 6 мм, максимальна товщина матеріалів, що обметуються, у стиснутому стані під притискною лапкою 5 мм.
Швейна машина має просторово-важільний механізм голки, коливні петельники, диференціальний механізм просування матеріалів рейкового типу. Останній має дві зубчасті рейки (передню й задню), причому горизонтальні переміщення передньої зубчастої рейки більші, ніж задньої, завдяки чому усуваються посадка й розтягання трикотажу в процесі його обметування. Механізм ножів працює за принципом ножиців. Швейна машина має централізоване ґнотове змащення механізмів, розташованих під платформою швейної машини. Для цієї мети знизу під головним валом швейної машини виготовлений картер, періодично заповнюваний мастилом. Змащення інших сполучень механізмів виконується за допомогою ручної масельнички.
Подільський механічний завод ім. М. И. Калініна випускає на цій самій базі швейну машину 51-А кл., призначену для обметування зрізів деталей швейних виробів. Швейна машина 51-А кл. відрізняється від базової тим, що в ній застосовується одна основна зубчаста рейка.
^ Заправка ниток
Нитку голки з бобіни або котушки проводять зверху вниз через нитконапрямний отвір 14 (рис. 13) пластини 13, далі знизу вверх через нитконапрямний отвір 15, обводять між шайбами 20 регулятора натягу верхньої нитки, проводять через вічка 10, 11 ззаду наперед над ниткоподавачем 12 і зверху вниз заводять за нитконапрямний гачок 9. Далі нитку обводять між шайбами 8 додаткового регулятора натягу, закріпленого на повідку голководу, праворуч заводять за нитконапрямний гачок 5 і вводять у напрямку від працюючого у вушко голки 25.
Рис. 13. Схема заправки ниток у швейній машині 51 кл. ПМЗ
Перед заправкою ниткою лівого петельника 29 кришки 35 й 38 відкидають. Нитку з бобіни або котушки знизу вверх проводять через нитконапрямний отвір 17 пластини 13 і зверху вниз через нитконапрямний отвір 16. Потім нитку спереду вводять у вушко нитконапрямляча 21, закріпленого на верхній головці шатуна 22 механізму голки.
Далі нитку послідовно проводять через нитконапрямні отвори 7, 6 скоби 24 і нитконапрямляча 23, закріпленого на верхній головці шатуна 22, зверху вниз через отвір 4 на кришці корпуса, уводять ззаду в нитконапрямний отвір 2 кришки 38, в отвір розрізного нитконапрямляча 1, обводять між шайбами 3 регулятора натягу, між пластинчастими пружинами 39 і вводять у нитконапрямну трубку 37. Поворотом махового колеса правий петельник 26 переводять у крайнє ліве положення й заводять нитку за нитконапрямний гачок 36, закріплений на тримачі правого петельника. Поворотом махового колеса лівий петельник 29 знову переводять у крайнє ліве положення, і у його вушка пінцетом заправляють нитку.
Перед заправкою нитки правого петельника кришку ^ 35 відкидають уперед. Нитку з бобіни або котушки проводять знизу вверх через нитконапрямний отвір 18 пластини 13 і зверху вниз уводять у нитконапрямний отвір 19. Далі нитку пропускають у нитконапрямний отвір 28 на пластині 27, уводять уперед у нитконапрямний отвір 31, обводять між шайбами 32 регулятора натягу нитки й уводять у нитконапрямний отвір 33. Потім нитку вводять у прорізь ниткоподавача 30, закріпленого на тримачі лівого петельника 29, заводять униз під гачок дротового нитконапрямляча 34 і пінцетом послідовно вводять у два вушка правого петельника 26.
Рис. 14. Конструктивна схема швейної машини 51 кл. ПМЗ
^ Механізм голки
Головний вал 27 (рис. 14) швейної машини обертається у двох втулках 26, 28, закріплених упорними гвинтами в корпусі швейної машини. На правому кінці головного вала 27 упорним і установчим гвинтами кріпиться махове колесо 25. Головний вал 20 (рис. 15) має коліно 19 із циліндричною цапфою. На неї надівається сферична головка, що складається із двох половинок 17, 18. На них надівається нижня рознімна головка шатуна 15. У верхню половинку 17 сферичної головки й у паз нижньої головки шатуна 15 вставляється циліндрична шпонка 16, що усуває поворотні довільні рухи шатуна відносно сферичної головки. Верхня рознімна головка шатуна 15 надівається на сферичний палець 21, закріплений двома упорними гвинтами в коромислі 23. Застосування сферичних головок необхідно тому, що рухи з вертикальної площини передаються в горизонтальну. Коромисло 23 виготовлене разом з валом 13, що встановлюється у двох втулках, закріплених упорними гвинтами в рукаві головки швейної машини, і між втулками на осі 13 двома упорними гвинтами кріпиться коромисло 12. Це коромисло за допомогою шатуна 10 з’єднується з повідком 6, причому з’єднання здійснюється за допомогою двох пальців 9, 11, закріплених упорними гвинтами в коромислі 12 і повідку 6. У повідку 6 стягуючим гвинтом 7 кріпиться голковід 4, що переміщається у двох втулках 5, 8, закріплених двома упорними гвинтами в рукаві головки швейної машини. Знизу в отвір голководу 4 вставляється й у голкотримачі 3 закріплюється упорним гвинтом 2 голка 1. Застосування голкотримача 3 необхідно для збільшення витків різьби, оскільки голковід 4 є тонкостінним. Голка 1 встановлюється довгим жолобком до працюючого.
Якщо під дією коліна 19 головного вала 20 шатун 15 буде підніматися, то коромисла 23, 12 і їхня вісь 13 повернуться проти годинникової стрілки й шатун 10 опустить голковід 4 і голку 1.
Регулювання
Положення голки по висоті відносно лівого петельника регулюється вертикальним переміщенням голководу ^ 4 після ослаблення гвинта 7.
Величина ходу голки регулюється переміщенням пальця 21 усередині коромисла 23 після ослаблення гвинтів 22. При висуванні пальця 21 хід голки зменшиться, оскільки при постійних вертикальних переміщеннях шатуна 15 у зв’язку зі збільшенням плеча коромисла 23 кут його коливань буде меншим.
Механізм петельників
На лівому кінці головного вала ^ 17 (рис. 16) установчим і упорним гвинтами 19 кріпиться кривошип 18. На його палець 15 надівається втулка 13 і сферична головка 14. Її осьові зсуви усуваються гайкою 16 через шайбу. На сферичну головку 14 надівається верхня рознімна головка шатуна 11, причому в її паз і паз сферичної головки вставляється циліндрична шпонка 12. Нижня рознімна головка шатуна 11 надівається на сферичний палець 10, закріплений упорним гвинтом 9 у коромислі 22 правого петельника. Коромисло 22 надіте на вісь 7, що вставляється у розрізну втулку 21, закріплену упорним гвинтом 20 у корпусі швейної машини, і в отвір корпуса швейної машини й закріплюється в ньому упорним гвинтом 8. До другого плеча коромисла 22 притискним гвинтом 23 прикріплюється правий петельник 25 або розширювач. Третє плече коромисла 22 за допомогою двох паралельних шатунів 6 з’єднується з коромислом 2 лівого петельника. З’єднання здійснюється через втулки 4, надіті на шарнірні гвинти 5 і закріплені контргайками 3. Коромисло 2 лівого петельника надівається на палець 1, закріплений упорним гвинтом у корпусі швейної машини. У коромислі 2 стягуючим гвинтом 26 кріпиться лівий петельник 24.
Рис. 15. Конструктивна схема механізму голки швейної машини 51 кл.
Якщо під дією кривошипа 18 шатун 11 буде підніматися, то коромисло 22 правого петельника повернеться за годинниковою стрілкою й правий петельник 25 переміститься вправо. Шатуни 6, опускаючись, повернуть коромисло 2 проти годинникової стрілки, і лівий петельник 24 буде переміщатися вліво. Таким чином, у зв’язку із застосуванням різнорідних коромисел 22, 2 отримують узгоджені протилежні рухи петельників.
Регулювання
Своєчасність підходу носика лівого петельника до голки регулюється його переміщенням уздовж осі головного вала ^ 17 після ослаблення гвинта 26. При виконанні цього регулювання необхідно, щоб у крайньому лівому положенні носик лівого петельника відстояв від голки на відстані 2-3,5 мм.
Для регулювання зазору між лівим петельником ^ 25 і голкою, що повинен дорівнювати 0,05 мм, повертають петельник 25 після ослаблення гвинта 26.
Положення носика правого петельника 25 відносно голки регулюють переміщенням петельника уздовж осі головного вала 17 після ослаблення гвинта 23. При виконанні цього регулювання слід домогтися того, щоб правий петельник у своєму лівому крайньому положенні заходив би за лінію руху голки на 8-9,5 мм.
Величина ходу петельників регулюється переміщенням пальця ^ 10 усередині плеча коромисла 22. Якщо його перемістити ближче до осі 7, то хід петельників збільшиться.
Рис. 16. Конструктивна схема механізму петельників
швейної машини 51 кл.
^ Механізм просування матеріалів
У швейній машині 51 кл. застосовується диференціальний механізм просування матеріалів, що складається із двох зубчастих рейок. Передня зубчаста рейка переміщає матеріали на встановлену довжину стібка, а задня – на меншу величину. Різниця переміщень усуває розтягання трикотажу в процесі його обметування. Механізм переміщення матеріалів складається із чотирьох кінематичних ланцюгів: горизонтальних переміщень передньої й задньої зубчастих рейок, вертикальних переміщень зубчастих рейок і вузла притискної лапки.
^ Кінематичний ланцюг горизонтальних переміщень передньої рейки має таку конструкцію. На головному валу 35 (рис. 17) двома упорними гвинтами 31 кріпиться корпус 30 регулятора довжини стібка. У нього уставляється повзун 34, виготовлений заодно зі сферичним ексцентриком 33. Положення повзуна 34 фіксується регулювальним гвинтом 29, причому його буртик входить у розточення повзуна 34 із внутрішньої сторони. Притискний гвинт 32 своєю головкою впирається в повзун 34 і перешкоджає його переміщенню уздовж паза корпуса 30. На ексцентрик 33 надіта передня рознімна головка шатуна 28, задня головка надіта на шарнірний гвинт 36 і стягується на ньому гвинтом 22. Шарнірний гвинт 36 загвинчується в коромисло 24 і закріплюється гайкою 27. Коромисло 24 стягуючим гвинтом 23 кріпиться на полому валу 21 просування, надітого на вісь 10, що встановлюється в двох розрізних втулках 25, закріплених упорними гвинтами 26. Заодно з валом 21 відлито коромисло 20, у його отвори вставлена вісь 16, а на неї надітий шатун 19, у головці якого закріплена упорним гвинтом 18 вісь 16. До переднього частини шатуна 19 притискним гвинтом (на рисунку не показаний) прикріплюється передня зубчаста рейка 2.
Рис. 17. Конструктивна схема механізму зубчастих рейок
швейної машини 51 кл.
Якщо під дією ексцентрика 33 шатун 28 буде переміщатися до працюючого, то коромисло 24, вал 21 і рамка 20 повернуться проти годинникової стрілки. Зубчаста рейка 2 перемістить матеріали від працюючого.
У кінематичному ланцюзі горизонтальних переміщень задньої зубчастої рейки коромисло ^ 20 на лівій стійці має паз, у який уставляється нерухомий зубчастий сектор 15. У цей сектор загвинчується шарнірний гвинт 9, на якому встановлюється триплече коромисло 14. У нижнє заднє плече коромисла 14 загвинчується шарнірний гвинт 12, на якому встановлюється рухомий зубчастий сектор 11. На гвинт 12 надіта пружина 13, що хоче повернути сектор 11 проти годинникової стрілки; його зубці входять у зачеплення із зубцями нерухомого сектора 15, фіксуючи положення коромисла 14. Переднє плече коромисла 14 за допомогою шарнірного гвинта 17 з’єднується з шатуном 8, а передня головка шатуна 8 за допомогою шарнірного пальця 7 – з повзуном 6 задньої зубчастої рейки 3, прикріпленої до нього притискним гвинтом 1. У шатун 19 запресований циліндричний стержень 37, що входить в осьовий циліндричний паз повзуна 6. Таке з’єднання дозволяє повзуну 6 переміщатися по горизонталі відносно шатуна 19 (який для повзуна 6 є напрямною, причому рухомою, тобто кулісою) і разом з ним виконувати вертикальні рухи.
Разом з коромислом 20 коромисло 14 виконує коливальні рухи. Якщо коромисло 14 разом з коромислом 20 повертається проти годинникової стрілки, то шатун 8 і повзун 6 разом із зубчастою рейкою 3 зсуваються від працюючого; оскільки точка їхнього з’єднання – гвинт 17 нижче осі 16 коромисла 20, то шатун 8 і повзун 6 разом із зубчастою рейкою 3 будуть переміщатися на меншу величину, ніж зубчаста рейка 2.
Кінематичний ланцюг вертикальних переміщень зубчастих рейок має таку конструкцію. На лівій частині головного вала ^ 35 упорним і установчим гвинтами кріпиться здвоєний ексцентрик, на його ліву частину 5 надівається шатун 4. Палець шатуна 4 вставляється в отвір шатуна 19.
Регулювання
Довжина стібка, що визначає переміщення зубчастих рейок 2, 3, регулюється гвинтом 29 після ослаблення гвинта 32. При відгвинчуванні гвинта 29 довжина стібка збільшиться.
Висота підйому рейок 2, 3 регулюється їхнім вертикальним переміщенням у межах прорізів після ослаблення гвинта ^ 1 і гвинта кріплення зубчастої рейки 2.
Величина переміщення задньої зубчастої рейки 3 регулюється поворотом сектора 11 шляхом натискання на його заднє плече й поворотом за годинниковою стрілкою, при цьому зубчики сектора 11 виводяться із зачеплення із зубчиками сектора 15. Потім коромисло 14 повертається на гвинті 9. При повороті коромисла 14 за годинниковою стрілкою величина переміщення зубчастої рейки 3 зменшується.
Своєчасність горизонтальних переміщень зубчастих рейок 2, 3 регулюється поворотом головного вала 35 після ослаблення гвинтів 31 корпуса 30.
Положення зубчастих рейок 2, 3 у прорізях голкової пластини регулюється поворотом вала 21 після ослаблення гвинта 23, якщо зубчасті рейки необхідно перемістити поперек осі головного вала 35. Якщо потрібно перемістити ці зубчасті рейки уздовж осі головного вала, то, крім гвинта 23, послабляють гвинти 26 і весь вал 21 разом із втулками 25 переміщають уздовж осі 10.
Кінематичний ланцюг притискної лапки
Притискна лапка 2 (див. рис. 14) через шайбу 22 притискним гвинтом 21 прикріплюється до важеля 19. Заднє плече важеля 19 надівається на шарнірний палець 8, закріплений упорним гвинтом у корпусі швейної машини. До притискної лапки 2 притискним гвинтом 1 прикріплюється петлетвірний палець 24. У паз притискної лапки праворуч уставляється напрямляч 3 ланцюжка, його стержень 20 упорним гвинтом 5 кріпиться у тримачі 4. Тримач 4 вставляється у вилкуватий паз притискної лапки 2, напрямляч 3 перебуває під дією пружини 23. В отвір рукава швейної машини вставляється пружина 15, зверху вона впирається в регулювальний гвинт 14, а знизу через упор 7 створює тиск лапки 2 на матеріали.
Підняти лапку над голковою пластиною можна вручну або натисканням на педаль. Для ручного підйому у важіль ^ 19 загвинчується ексцентричний палець 17, що закріплюється в ньому контргайкою 18. Під пальцем 17 на шарнірному гвинті 6 утримується важіль 16 ручного підйому притискної лапки 2. Для ножного підйому притискної лапки в корпус швейної машини загвинчується шарнірний гвинт 10, на нього надівається важіль 9, переднє плече якого підводиться знизу під виступ важеля 19. На гвинт 10 надівається пружина 12, що прагне повернути важіль 9 за годинниковою стрілкою. Гвинти 11, 13, закріплені гайками, обмежують кут повороту важеля 9.
Для підйому притискної лапки 2 натискають на педаль, важіль 9, повертаючись проти годинникової стрілки, своїм переднім плечем повертає важіль 19 також проти годинникової стрілки, і притискна лапка 2 піднімається. Не можна піднімати притискну лапку 2, коли правий петельник перебуває над голковою пластиною.
Регулювання
Тиск притискної лапки 2 на матеріали регулюється гвинтом ^ 14.
Положення притискної лапки 2 відносно зубчастої рейки регулюється її поперечним зсувом після ослаблення гвинта 21.
Положення пальця 24 відносно голки й ножів регулюється його переміщенням поперек лапки ^ 2 після ослаблення гвинта 1.
Висота підйому притискної лапки рукою регулюється поворотом ексцентричного пальця 17 після ослаблення його контргайки 18. При повороті лінії ексцентриситету пальця 17 униз притискна лапка буде підніматися над голковою пластиною на більшу висоту.
Висота ножного підйому притискної лапки може бути відрегульована за допомогою гвинтів 11, 13, причому гвинт 21 обмежує висоту підйому притискної лапки, а гвинт 13 – кут повороту важеля 9 за годинниковою стрілкою.
^ Механізм ножів
На головному валу 6 (рис. 18) закріплений здвоєний ексцентрик 5; на нього надіта нижня головка шатуна 7. Верхня головка надівається на вісь 8, закріплену упорним гвинтом 11 у коромислі 12 верхнього ножа. Коромисло 12 надіте на палець 10, закріплений упорним гвинтом 9. Коромисло 12 кінчається вилкою, у її отвори вставляється тримач 22 своєю циліндричною порожньою віссю 19. Зверху в паз тримача 22 вставляється верхній ніж 4 і клин 21, праворуч у порожню вісь 19 – стержень 18; у неї ж загвинчується упорний гвинт 17, створюючи міцне кріплення верхнього ножа 4 через клин 21 у тримачі 22. На осі 19 упорним гвинтом 13 кріпиться хомутик 14, його ріжки охоплюють планку 16 прикріплену двома притискними гвинтами 20 до вилки коромисла 12. У хомутик 14 упирається пружина 15, створюючи тиск верхнього ножа 4 на нижній 27.
Під дією ексцентрика 5 шатун 7 буде переміщатися у вертикальній площині. Якщо він підніметься, то ніж 4 і коромисло 12 повернуться проти годинникової стрілки, тобто ніж 4 теж підніметься.
Знизу до корпуса швейної машини притискним гвинтом ^ 30 прикріплюється колодка 29. Її положення фіксується двома упорними гвинтами 2, 28, закріпленими контргайками. Знизу в паз колодки 29 вставляється нижній ніж 27. Він проходить через головку гвинта 26, у якій є паз. При загвинчуванні гайки 3 гвинт 26 переміщається вліво й затискає нижній ніж 27 у пазу колодки 29. Щоб ріжуча кромка 25 верхнього ножа 4 щільно притискалася до нижнього ножа 27, у неї впирається лівий кінець упорної пластини 24, прикріпленої притискним гвинтом 23 до корпуса швейної машини.
Рис. 18. Конструктивна схема механізму ножів швейної машини 51 кл.
Нижній ніж ^ 27 установлюється знизу, його ріжуча кромка повинна бути на рівні верхньої грані голкової пластини. Верхній ніж 4 встановлюється у тримачі 22 зверху й закріплюється гвинтом 17. При його установці варто простежити, щоб ріжуча кромка 25 при крайньому нижньому положенні ножа 4 опускалася нижче ріжучої кромки ножа 27 на 1-1,5 мм.
Регулювання
Ширина обметувального шва регулюється переміщенням ножів уздовж осі головного вала ^ 6 відносно лінії руху голки. Для цього послабляють гвинт 23 й упорну пластину 24 відсувають від ножів; якщо ширину шва потрібно збільшити, то гвинт 2 вигвинчують, послабляють гвинт 30 і колодку 29 гвинтом 1, загвинчуючи його, переміщають вправо.
Петлетвірний палець на лапці варто перемістити в цьому самому напрямку.
Положення по висоті верхнього ножа 4 регулюється його вертикальним зсувом після ослаблення гвинта 17.
Положення по висоті нижнього ножа 27 регулюється його вертикальним переміщенням після ослаблення гайки 3.
Положення верхнього ножа 4 відносно нижнього 27 може бути відрегульовано поворотом тримача 22 після ослаблення гвинта 13; ріжуча кромка 25 верхнього ножа 4 з ріжучою кромкою нижнього ножа 27 повинна скласти кут 15-20°.
Домашнє завдання:дати характеристику даної швейної машини
Ланцюговий стібок може бути однонитковим і двонитковим.
Строчка однониткового ланцюгового стібка легко розпускається. Тому для пошиття багатьох швейних виробів ця строчка застосовується для наметувальних та виметувальних операцій, тимчасового та постійного з'єднання деталей: при виготовленні головних уборів, петель, пришивання талонів до деталей крою, для оздоблювальних робіт.
Строчка із однониткових ланцюгових стібків в два рази еластичніша, ніж човникових і відповідно міцніша при розтягуванні її повздовж. Витрати нитки для строчки ланцюгового стібка більші, ніж човникового на 60%.
Машини однониткового ланцюгового стібка випускають з обертаючим петельником. Ці машини володіють великою продуктивністю, мають декілька конструкцій, не потребують перезаправлення нижніх ниток, не мають ниткопритягувача і пристрою для закріплення строчки.
Машина 2222 класу ОЗЛМ призначена для виметування бортів, лацканів і комірів верхнього одягу однолінійною строчкою однониткового ланцюгового переплетення. Частота обертання головного валу до 3000 об/хв., довжина стібка регулюється від 1 до 12 мм, найбільша товщина зшивання матеріалів у стиснутому стані під лапкою 8 мм. Потужність електродвигуна 0,27 кВт, голки 0634 №130,150.
Машина 2222 кл. створена на базі машини 1022 М кл. і відрізняється від неї тим, що замість човника застосовують петельник, ниткопритягувач замінений ниткоподавачем, змінена конструкція регулятора довжини стібка. Для виконання виметувальних робіт на деталях, які складаються із декількох шарів тканини, застосовують зубчасту рейку. Для покращення виконання виметувальних операцій в машині застосовують лапку. Машина не має пристрою для закріплення строчки.
Регулювання натягу нитки, притискання лапки на тканину, висота підняття рейки і т.д. виконується так само, як в машині 1022 М кл. Різниця тільки в регулюванні довжини стібка.
Двониткова ланцюгова строчка являє собою: зверху - штрихову лінію, знизу - ланцюг, що складається із трьох ниток. Знизу строчка утворюється випуклою, через що створюється потовщення у шві. Щоб уникнути потовщення шва, нижню нитку беруть тоншу, ніж верхню.
Двониткова ланцюгова строчка в два рази еластичніша човникової. В повздовжньому напрямку вона може розтягуватись на 30-35%. Таку строчку застосовують для операцій, які потребують великої еластичності шва (зшивання бокових зрізів і зрізів рукавів чоловічих сорочок, зшивання середніх зрізів брюк, обробка трикотажних деталей і виробів, виготовлення петель на верхньому одязі).
Витрата ниток на цю строчку в 2,3 рази більша, ніж на човникову.
Швейні машини двониткового ланцюгового стібка знаходять все більше застосування в швейній промисловості в зв'язку з необхідністю пошиття із трикотажного полотна і тканини, які вміщують еластичні синтетичні волокна. Окрім того, швейні машини двониткового ланцюгового стібка, порівня ю з машинами човникового стібка, мають ряд переваг: більш високу частоту обертання головного вала; менший натяг ниток, відповідно і менше розривання нитки; відсутня операція по заміні шпульки.
Швейна промислова машина 976-1 класу ПМЗ призначена для зшивання середнього зрізу брюк двома паралельними строчками двониткового ланцюгового стібка. Частота обертання головного вала машини -до 5000 об/хв., максимальна довжина стібка 2,8 мм, відстань між паралельними строчками - 0,5 мм. Максимальна товщина тканини в стиснутому стані під лапкою 5 мм. Потужність електродвигуна 0,4 кВт. Голки 0203 №90-110
Машина має дві паралельно рухомі голки, два петельника, які здійснюють складні просторові рухи, рейковий механізм переміщення тканини. Машина оснащена автоматичною централізованою системою мащення, яка функціонує від шестерного насосу. В машині відсутній пристрій для закріплення строчок.
Машина має дві педалі: ліву - для включення, виключення і зміни частоти обертання головного валу, праву - для підняття лапки.
Для змащення машини використовують масло І- 12А, І-20А, тільки вищого очищення.
На базі машини 976 кл. випускаються машини багатьох модифікацій для швейних і швейно-трикотажних підприємств.
Машини 3076 і 3076-1 кл. - для виготовлення різних видів шльовок двома паралельними строчками двониткового ланцюгового стібка.
Домашнє завдання:Знайти схему утворення однониткового ланцюгового стібка та зображення
швейної машини відповідного класу
План уроку
з предмету : Обладнаня швейного виробництва.
Дата: 17.03.2020.
Тема : Обладнання багатониткового ланцюгового стібка.
ТЕМА УРОКУ: Властивості багатониткового ланцюгового стібка процес утворення.
застосування,
- Утворення двониткового ланцюгового стібка
Для процесу утворення двониткового ланцюгового стібка характерні дві взаємодії:
I взаємодія - петельник входить в петлю голки, при цьому носик петельника знаходиться па лінії дії голки, петельник переміщується зправа наліво, голка рухається вгору з крайнього нижнього положення.
II взаємодія - голка входить в петлю петельника, при цьому отвір носика петельника знаходиться на лінії дії голки, петельник переміщується зліва направо, голка рухається вниз з крайнього верхнього положення.
Рисунок Д 1.3 - Утворення однониткового ланцюгового стібка
Характерні моменти процесу петлеутворення однониткового ланцюгового стібка:
1 -й прокол голки - крайнє верхнє та нижнє положення голки, утворення петлі, захоплення петлі петельником,
максимальна петля;
2-ий прокол голки - вхід наступної петлі в попередню,
скидання попередньої петлі з петельника, затягування попередньої петлі (переміщення матеріала).
І. Голка 1 опускається в нижнє крайнє положення, лівий петельник розміщується ліворуч, а правий – праворуч.
ІІ. При підйомі голки з нижнього крайнього положення на 2,5-3 мм із боку заднього жолобка утворюється петля. У цю петлю, рухаючись зліва направо, входить носик лівого петельника 2. У цей момент вушко голки розміщується нижче носика лівого петельника на 1,5-2 мм.
ІІІ. Голка 1 продовжує підніматися й виходить із тканини, назустріч лівому петельнику справа наліво рухається правий петельник 3 і входить у петлю лівого петельника 2.
ІV. Правий петельник 3, рухаючись уліво, піднімається над голковою пластиною й ставить свою петлю на лінію руху голки. Зубчаста рейка переміщає тканину на величину стібка. Голка входить у петлю правого петельника й знову проколює тканину. Потім правий петельник переміщається вправо, а лівий – уліво, відбувається затягування стібка.
Домашнє завдання:Знайти схему утворення пятиниткового ланцюгового стібка та зображення
швейної машини відповідного класу
Дата:17.03.2020
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА
ШВЕЙНІ МАШИНИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ СТІБКІВ КЛАСУ 500
Практична робота №7 виконується на прикладі швейних машин 51 кл. та 51-А кл.
Зміст звіту:
Призначення та технологічні параметри швейної машини 51 кл.
Процес утворення стібків типу 502 та 504.
Призначення, будова та регулювання механізму голки швейної машини 51 кл.
Призначення, будова та регулювання механізму петельників швейної машини 51 кл.
Призначення, будова та регулювання механізму зубчастих рейок швейної машини 85 кл.
Призначення, будова та регулювання механізму ножів швейної машини 51 кл.
Контрольні питання:
Для чого призначена швейна машина 51 та 51-А кл.?
Для чого призначений краєобметувальний стібок?
Які краєобметувальні стібки можна виконувати на швейних машинах 51 кл. та 51-А кл.?
Робочі органи швейної машини 51 кл. та їх призначення?
Які технологічні параметри швейної машини 51 кл.?
За допомогою чого передається обертальний рух від електропривода до головного вала машини 51 кл.?
Як встановлюється головний вал в машині 51 кл.?
За допомогою яких механізмів обертальний рух головного вала перетворюється у визначений рух робочих органів в машині 51 кл.?
Для чого призначений механізм голки в швейній машині 51 кл.?
Які регулювання є в механізмі голки швейної машини 51 кл. та яким чином і за допомогою чого їх можна здійснити?
Яка ланка в механізмі голки швейної машини 51 кл. є ведучою та яка є веденою?
По яким траєкторіям (кривим) рухаються ланки механізму голки швейної машини 51 кл.?
Який кут нахилу голки та якою ланкою є голковід за характером руху в швейній машині 51 кл.?
Для чого призначений механізм петельників в швейній машині 51 кл.?
Які регулювання є в механізмі петельників швейної машини 51 кл. та яким чином і за допомогою чого їх можна здійснити?
По яким траєкторіям (кривим) рухаються ланки механізму петельників швейної машини 51 кл.?
Для чого призначений механізм зубчастих рейок в швейній машині 51 кл.?
В якому напрямку може переміщуватися тканина в машині 51 кл.?
Яка зубчаста рейка розташована ближче до працюючого в машині 51 кл.?
Які регулювання є в механізмі зубчастої рейки швейної машини 51 кл. та яким чином і за допомогою чого їх можна здійснити?
Для чого призначений механізм ножів в швейній машині 51 кл.?
За допомогою чого верхній ніж притискається до нижнього в машині 51 кл.?
За яким принципом працюють ножі в швейній машині 51 кл.?
Як виконується змащення в швейній машині 51 кл.?
^ ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО КРАЄОБМЕТУВАЛЬНІ СТІБКИ.
ПРОЦЕС УТВОРЕННЯ СТІБКІВ КЛАСУ 500
Зрізи деталей одягу, які виготовляються з трикотажного полотна та деяких текстильних матеріалів, після зшивання швидко сиплються, що призводить до порушення швів. Для запобігання зрізів деталей одягу від осипання необхідно їх обметувати. Обметування зрізів виконують або одночасно зі зшиванням швів на зшивально-обметувальних машинах, або окремо.
Човниковий стібок не допускає значного видовження вздовж строчки і тому неприйнятний під час зшивання еластичних матеріалів, наприклад, трикотажних. Для отримання човникового стібка довжина верхньої нитки, яка проходить крізь вушко голки та обводиться човником навколо шпульки, зазвичай буває більше довжини нитки, яка витрачається на стібок. Одна і та ж дільниця нитки декілька разів проходить крізь вушко голки, із-за чого верхня нитка в значній мірі втрачає свою міцність.
У машинах, які виконують ланцюгові стібки, довжина нитки, яка бере участь в утворенні стібка, коротша та має менше перегинів. Втрата її міцності порівняно невелика.
На перезарядку шпульки в машинах човникового стібка витрачається непродуктивний час. У машинах, які виконують ланцюгові строчки, шпульки немає, і нитки з бобин заправляються в петельники та голку.
Тому для утворення обметувальних строчок найбільше застосування мають машини з ланцюговим переплетенням ниток, які виконують стібки класу 500.
Краєобметувальна строчка за своєю структурою належить до ланцюгової, але її форма значно відрізняється від звичних прямолінійних ланцюгових строчок. Отримання обметувальної строчки досягається обводом нитки крізь краї шва, який попередньо зрізаний паралельно лінії строчки.
Стібки класу 500 – це однониткові, двониткові та триниткові краєобметувальні ланцюгові стібки призначені для обметування зрізів текстильних тканин, які сиплються, для зшивання й одночасного обметування трикотажних полотен, а також для обметування швів, які вже були виконані з одночасним обрізанням кромки.
^ Процес утворення двониткового ланцюгового
обметувального стібка
У процесі утворення стібка беруть участь голка, лівий петельник, розширювач, зубчаста рейка та притискна лапка. Утворення стібка можна розділити на кілька етапів (рис. .3).
І. Голка 1 опускається в нижнє крайнє положення, лівий петельник 2 розміщується ліворуч, а розширювач 3 праворуч.
ІІ. Голка 1 піднімається з нижнього крайнього положення на 2,5-3 мм та утворює із нитки петлю, у яку, рухаючись зліва направо, входить лівий петельник. Вушко голки в цей момент повинно бути нижче носика петельника на 1,5-2 мм.
ІІІ. Розширювач 5, рухаючись справа наліво, зустрічається з лівим петельником і захоплює його нитку. Голка в цей час виходить із тканини, а петля її втримується на лівому петельнику.
ІV. Розширювач ^ 3 піднімається над голковою пластинкою та ставить петлю лівого петельника 2 на лінію його руху. Піднімається зубчаста рейка і переміщає тканину на величину стібка. Голка, рухаючись униз, входить у петлю лівого петельника, підставлену розширювачем, і проколює тканину. Розширювач, рухаючись вправо, звільняє петлю, а голка й лівий петельник затягують петлі. Після чого процес утворення стібка повторюється. Нитки переплітаються на пальці притискної лапки, при просуванні тканини петлі зісковзують із пальця лапки й охоплюють зрізи тканини.
Рис. 3. Схема утворення двониткового обметувального стібка
^ Процес утворення триниткового ланцюгового
обметувального стібка
Для утворення обметувального триниткового стібка розширювач заміняють правим петельником, у який заправляють третю нитку. Процес можна розділити на кілька етапів (рис. 4).
Рис. 4. Схема утворення триниткового обметувального стібка
І. Голка 1 опускається в нижнє крайнє положення, лівий петельник розміщується ліворуч, а правий – праворуч.
ІІ. При підйомі голки з нижнього крайнього положення на 2,5-3 мм із боку заднього жолобка утворюється петля. У цю петлю, рухаючись зліва направо, входить носик лівого петельника 2. У цей момент вушко голки розміщується нижче носика лівого петельника на 1,5-2 мм.
ІІІ. Голка 1 продовжує підніматися й виходить із тканини, назустріч лівому петельнику справа наліво рухається правий петельник 3 і входить у петлю лівого петельника 2.
ІV. Правий петельник 3, рухаючись уліво, піднімається над голковою пластиною й ставить свою петлю на лінію руху голки. Зубчаста рейка переміщає тканину на величину стібка. Голка входить у петлю правого петельника й знову проколює тканину. Потім правий петельник переміщається вправо, а лівий – уліво, відбувається затягування стібка.
^ ШВЕЙНА МАШИНА 51 КЛ. ПМЗ
Швейна машина Подільського механічного заводу ім. М. І. Калініна призначена для обметування зрізів деталей легких трикотажних, швейних виробів дво- або тринитковим ланцюговим обметувальним стібком. Частота обертання головного вала до 3500 об/хв., максимальна довжина стібка 4 мм, ширина обметування від 3 до 6 мм, максимальна товщина матеріалів, що обметуються, у стиснутому стані під притискною лапкою 5 мм.
Швейна машина має просторово-важільний механізм голки, коливні петельники, диференціальний механізм просування матеріалів рейкового типу. Останній має дві зубчасті рейки (передню й задню), причому горизонтальні переміщення передньої зубчастої рейки більші, ніж задньої, завдяки чому усуваються посадка й розтягання трикотажу в процесі його обметування. Механізм ножів працює за принципом ножиців. Швейна машина має централізоване ґнотове змащення механізмів, розташованих під платформою швейної машини. Для цієї мети знизу під головним валом швейної машини виготовлений картер, періодично заповнюваний мастилом. Змащення інших сполучень механізмів виконується за допомогою ручної масельнички.
Подільський механічний завод ім. М. И. Калініна випускає на цій самій базі швейну машину 51-А кл., призначену для обметування зрізів деталей швейних виробів. Швейна машина 51-А кл. відрізняється від базової тим, що в ній застосовується одна основна зубчаста рейка.
^ Заправка ниток
Нитку голки з бобіни або котушки проводять зверху вниз через нитконапрямний отвір 14 (рис. 13) пластини 13, далі знизу вверх через нитконапрямний отвір 15, обводять між шайбами 20 регулятора натягу верхньої нитки, проводять через вічка 10, 11 ззаду наперед над ниткоподавачем 12 і зверху вниз заводять за нитконапрямний гачок 9. Далі нитку обводять між шайбами 8 додаткового регулятора натягу, закріпленого на повідку голководу, праворуч заводять за нитконапрямний гачок 5 і вводять у напрямку від працюючого у вушко голки 25.
Рис. 13. Схема заправки ниток у швейній машині 51 кл. ПМЗ
Перед заправкою ниткою лівого петельника 29 кришки 35 й 38 відкидають. Нитку з бобіни або котушки знизу вверх проводять через нитконапрямний отвір 17 пластини 13 і зверху вниз через нитконапрямний отвір 16. Потім нитку спереду вводять у вушко нитконапрямляча 21, закріпленого на верхній головці шатуна 22 механізму голки.
Далі нитку послідовно проводять через нитконапрямні отвори 7, 6 скоби 24 і нитконапрямляча 23, закріпленого на верхній головці шатуна 22, зверху вниз через отвір 4 на кришці корпуса, уводять ззаду в нитконапрямний отвір 2 кришки 38, в отвір розрізного нитконапрямляча 1, обводять між шайбами 3 регулятора натягу, між пластинчастими пружинами 39 і вводять у нитконапрямну трубку 37. Поворотом махового колеса правий петельник 26 переводять у крайнє ліве положення й заводять нитку за нитконапрямний гачок 36, закріплений на тримачі правого петельника. Поворотом махового колеса лівий петельник 29 знову переводять у крайнє ліве положення, і у його вушка пінцетом заправляють нитку.
Перед заправкою нитки правого петельника кришку ^ 35 відкидають уперед. Нитку з бобіни або котушки проводять знизу вверх через нитконапрямний отвір 18 пластини 13 і зверху вниз уводять у нитконапрямний отвір 19. Далі нитку пропускають у нитконапрямний отвір 28 на пластині 27, уводять уперед у нитконапрямний отвір 31, обводять між шайбами 32 регулятора натягу нитки й уводять у нитконапрямний отвір 33. Потім нитку вводять у прорізь ниткоподавача 30, закріпленого на тримачі лівого петельника 29, заводять униз під гачок дротового нитконапрямляча 34 і пінцетом послідовно вводять у два вушка правого петельника 26.
Рис. 14. Конструктивна схема швейної машини 51 кл. ПМЗ
^ Механізм голки
Головний вал 27 (рис. 14) швейної машини обертається у двох втулках 26, 28, закріплених упорними гвинтами в корпусі швейної машини. На правому кінці головного вала 27 упорним і установчим гвинтами кріпиться махове колесо 25. Головний вал 20 (рис. 15) має коліно 19 із циліндричною цапфою. На неї надівається сферична головка, що складається із двох половинок 17, 18. На них надівається нижня рознімна головка шатуна 15. У верхню половинку 17 сферичної головки й у паз нижньої головки шатуна 15 вставляється циліндрична шпонка 16, що усуває поворотні довільні рухи шатуна відносно сферичної головки. Верхня рознімна головка шатуна 15 надівається на сферичний палець 21, закріплений двома упорними гвинтами в коромислі 23. Застосування сферичних головок необхідно тому, що рухи з вертикальної площини передаються в горизонтальну. Коромисло 23 виготовлене разом з валом 13, що встановлюється у двох втулках, закріплених упорними гвинтами в рукаві головки швейної машини, і між втулками на осі 13 двома упорними гвинтами кріпиться коромисло 12. Це коромисло за допомогою шатуна 10 з’єднується з повідком 6, причому з’єднання здійснюється за допомогою двох пальців 9, 11, закріплених упорними гвинтами в коромислі 12 і повідку 6. У повідку 6 стягуючим гвинтом 7 кріпиться голковід 4, що переміщається у двох втулках 5, 8, закріплених двома упорними гвинтами в рукаві головки швейної машини. Знизу в отвір голководу 4 вставляється й у голкотримачі 3 закріплюється упорним гвинтом 2 голка 1. Застосування голкотримача 3 необхідно для збільшення витків різьби, оскільки голковід 4 є тонкостінним. Голка 1 встановлюється довгим жолобком до працюючого.
Якщо під дією коліна 19 головного вала 20 шатун 15 буде підніматися, то коромисла 23, 12 і їхня вісь 13 повернуться проти годинникової стрілки й шатун 10 опустить голковід 4 і голку 1.
Регулювання
Положення голки по висоті відносно лівого петельника регулюється вертикальним переміщенням голководу ^ 4 після ослаблення гвинта 7.
Величина ходу голки регулюється переміщенням пальця 21 усередині коромисла 23 після ослаблення гвинтів 22. При висуванні пальця 21 хід голки зменшиться, оскільки при постійних вертикальних переміщеннях шатуна 15 у зв’язку зі збільшенням плеча коромисла 23 кут його коливань буде меншим.
Механізм петельників
На лівому кінці головного вала ^ 17 (рис. 16) установчим і упорним гвинтами 19 кріпиться кривошип 18. На його палець 15 надівається втулка 13 і сферична головка 14. Її осьові зсуви усуваються гайкою 16 через шайбу. На сферичну головку 14 надівається верхня рознімна головка шатуна 11, причому в її паз і паз сферичної головки вставляється циліндрична шпонка 12. Нижня рознімна головка шатуна 11 надівається на сферичний палець 10, закріплений упорним гвинтом 9 у коромислі 22 правого петельника. Коромисло 22 надіте на вісь 7, що вставляється у розрізну втулку 21, закріплену упорним гвинтом 20 у корпусі швейної машини, і в отвір корпуса швейної машини й закріплюється в ньому упорним гвинтом 8. До другого плеча коромисла 22 притискним гвинтом 23 прикріплюється правий петельник 25 або розширювач. Третє плече коромисла 22 за допомогою двох паралельних шатунів 6 з’єднується з коромислом 2 лівого петельника. З’єднання здійснюється через втулки 4, надіті на шарнірні гвинти 5 і закріплені контргайками 3. Коромисло 2 лівого петельника надівається на палець 1, закріплений упорним гвинтом у корпусі швейної машини. У коромислі 2 стягуючим гвинтом 26 кріпиться лівий петельник 24.
Рис. 15. Конструктивна схема механізму голки швейної машини 51 кл.
Якщо під дією кривошипа 18 шатун 11 буде підніматися, то коромисло 22 правого петельника повернеться за годинниковою стрілкою й правий петельник 25 переміститься вправо. Шатуни 6, опускаючись, повернуть коромисло 2 проти годинникової стрілки, і лівий петельник 24 буде переміщатися вліво. Таким чином, у зв’язку із застосуванням різнорідних коромисел 22, 2 отримують узгоджені протилежні рухи петельників.
Регулювання
Своєчасність підходу носика лівого петельника до голки регулюється його переміщенням уздовж осі головного вала ^ 17 після ослаблення гвинта 26. При виконанні цього регулювання необхідно, щоб у крайньому лівому положенні носик лівого петельника відстояв від голки на відстані 2-3,5 мм.
Для регулювання зазору між лівим петельником ^ 25 і голкою, що повинен дорівнювати 0,05 мм, повертають петельник 25 після ослаблення гвинта 26.
Положення носика правого петельника 25 відносно голки регулюють переміщенням петельника уздовж осі головного вала 17 після ослаблення гвинта 23. При виконанні цього регулювання слід домогтися того, щоб правий петельник у своєму лівому крайньому положенні заходив би за лінію руху голки на 8-9,5 мм.
Величина ходу петельників регулюється переміщенням пальця ^ 10 усередині плеча коромисла 22. Якщо його перемістити ближче до осі 7, то хід петельників збільшиться.
Рис. 16. Конструктивна схема механізму петельників
швейної машини 51 кл.
^ Механізм просування матеріалів
У швейній машині 51 кл. застосовується диференціальний механізм просування матеріалів, що складається із двох зубчастих рейок. Передня зубчаста рейка переміщає матеріали на встановлену довжину стібка, а задня – на меншу величину. Різниця переміщень усуває розтягання трикотажу в процесі його обметування. Механізм переміщення матеріалів складається із чотирьох кінематичних ланцюгів: горизонтальних переміщень передньої й задньої зубчастих рейок, вертикальних переміщень зубчастих рейок і вузла притискної лапки.
^ Кінематичний ланцюг горизонтальних переміщень передньої рейки має таку конструкцію. На головному валу 35 (рис. 17) двома упорними гвинтами 31 кріпиться корпус 30 регулятора довжини стібка. У нього уставляється повзун 34, виготовлений заодно зі сферичним ексцентриком 33. Положення повзуна 34 фіксується регулювальним гвинтом 29, причому його буртик входить у розточення повзуна 34 із внутрішньої сторони. Притискний гвинт 32 своєю головкою впирається в повзун 34 і перешкоджає його переміщенню уздовж паза корпуса 30. На ексцентрик 33 надіта передня рознімна головка шатуна 28, задня головка надіта на шарнірний гвинт 36 і стягується на ньому гвинтом 22. Шарнірний гвинт 36 загвинчується в коромисло 24 і закріплюється гайкою 27. Коромисло 24 стягуючим гвинтом 23 кріпиться на полому валу 21 просування, надітого на вісь 10, що встановлюється в двох розрізних втулках 25, закріплених упорними гвинтами 26. Заодно з валом 21 відлито коромисло 20, у його отвори вставлена вісь 16, а на неї надітий шатун 19, у головці якого закріплена упорним гвинтом 18 вісь 16. До переднього частини шатуна 19 притискним гвинтом (на рисунку не показаний) прикріплюється передня зубчаста рейка 2.
Рис. 17. Конструктивна схема механізму зубчастих рейок
швейної машини 51 кл.
Якщо під дією ексцентрика 33 шатун 28 буде переміщатися до працюючого, то коромисло 24, вал 21 і рамка 20 повернуться проти годинникової стрілки. Зубчаста рейка 2 перемістить матеріали від працюючого.
У кінематичному ланцюзі горизонтальних переміщень задньої зубчастої рейки коромисло ^ 20 на лівій стійці має паз, у який уставляється нерухомий зубчастий сектор 15. У цей сектор загвинчується шарнірний гвинт 9, на якому встановлюється триплече коромисло 14. У нижнє заднє плече коромисла 14 загвинчується шарнірний гвинт 12, на якому встановлюється рухомий зубчастий сектор 11. На гвинт 12 надіта пружина 13, що хоче повернути сектор 11 проти годинникової стрілки; його зубці входять у зачеплення із зубцями нерухомого сектора 15, фіксуючи положення коромисла 14. Переднє плече коромисла 14 за допомогою шарнірного гвинта 17 з’єднується з шатуном 8, а передня головка шатуна 8 за допомогою шарнірного пальця 7 – з повзуном 6 задньої зубчастої рейки 3, прикріпленої до нього притискним гвинтом 1. У шатун 19 запресований циліндричний стержень 37, що входить в осьовий циліндричний паз повзуна 6. Таке з’єднання дозволяє повзуну 6 переміщатися по горизонталі відносно шатуна 19 (який для повзуна 6 є напрямною, причому рухомою, тобто кулісою) і разом з ним виконувати вертикальні рухи.
Разом з коромислом 20 коромисло 14 виконує коливальні рухи. Якщо коромисло 14 разом з коромислом 20 повертається проти годинникової стрілки, то шатун 8 і повзун 6 разом із зубчастою рейкою 3 зсуваються від працюючого; оскільки точка їхнього з’єднання – гвинт 17 нижче осі 16 коромисла 20, то шатун 8 і повзун 6 разом із зубчастою рейкою 3 будуть переміщатися на меншу величину, ніж зубчаста рейка 2.
Кінематичний ланцюг вертикальних переміщень зубчастих рейок має таку конструкцію. На лівій частині головного вала ^ 35 упорним і установчим гвинтами кріпиться здвоєний ексцентрик, на його ліву частину 5 надівається шатун 4. Палець шатуна 4 вставляється в отвір шатуна 19.
Регулювання
Довжина стібка, що визначає переміщення зубчастих рейок 2, 3, регулюється гвинтом 29 після ослаблення гвинта 32. При відгвинчуванні гвинта 29 довжина стібка збільшиться.
Висота підйому рейок 2, 3 регулюється їхнім вертикальним переміщенням у межах прорізів після ослаблення гвинта ^ 1 і гвинта кріплення зубчастої рейки 2.
Величина переміщення задньої зубчастої рейки 3 регулюється поворотом сектора 11 шляхом натискання на його заднє плече й поворотом за годинниковою стрілкою, при цьому зубчики сектора 11 виводяться із зачеплення із зубчиками сектора 15. Потім коромисло 14 повертається на гвинті 9. При повороті коромисла 14 за годинниковою стрілкою величина переміщення зубчастої рейки 3 зменшується.
Своєчасність горизонтальних переміщень зубчастих рейок 2, 3 регулюється поворотом головного вала 35 після ослаблення гвинтів 31 корпуса 30.
Положення зубчастих рейок 2, 3 у прорізях голкової пластини регулюється поворотом вала 21 після ослаблення гвинта 23, якщо зубчасті рейки необхідно перемістити поперек осі головного вала 35. Якщо потрібно перемістити ці зубчасті рейки уздовж осі головного вала, то, крім гвинта 23, послабляють гвинти 26 і весь вал 21 разом із втулками 25 переміщають уздовж осі 10.
Кінематичний ланцюг притискної лапки
Притискна лапка 2 (див. рис. 14) через шайбу 22 притискним гвинтом 21 прикріплюється до важеля 19. Заднє плече важеля 19 надівається на шарнірний палець 8, закріплений упорним гвинтом у корпусі швейної машини. До притискної лапки 2 притискним гвинтом 1 прикріплюється петлетвірний палець 24. У паз притискної лапки праворуч уставляється напрямляч 3 ланцюжка, його стержень 20 упорним гвинтом 5 кріпиться у тримачі 4. Тримач 4 вставляється у вилкуватий паз притискної лапки 2, напрямляч 3 перебуває під дією пружини 23. В отвір рукава швейної машини вставляється пружина 15, зверху вона впирається в регулювальний гвинт 14, а знизу через упор 7 створює тиск лапки 2 на матеріали.
Підняти лапку над голковою пластиною можна вручну або натисканням на педаль. Для ручного підйому у важіль ^ 19 загвинчується ексцентричний палець 17, що закріплюється в ньому контргайкою 18. Під пальцем 17 на шарнірному гвинті 6 утримується важіль 16 ручного підйому притискної лапки 2. Для ножного підйому притискної лапки в корпус швейної машини загвинчується шарнірний гвинт 10, на нього надівається важіль 9, переднє плече якого підводиться знизу під виступ важеля 19. На гвинт 10 надівається пружина 12, що прагне повернути важіль 9 за годинниковою стрілкою. Гвинти 11, 13, закріплені гайками, обмежують кут повороту важеля 9.
Для підйому притискної лапки 2 натискають на педаль, важіль 9, повертаючись проти годинникової стрілки, своїм переднім плечем повертає важіль 19 також проти годинникової стрілки, і притискна лапка 2 піднімається. Не можна піднімати притискну лапку 2, коли правий петельник перебуває над голковою пластиною.
Регулювання
Тиск притискної лапки 2 на матеріали регулюється гвинтом ^ 14.
Положення притискної лапки 2 відносно зубчастої рейки регулюється її поперечним зсувом після ослаблення гвинта 21.
Положення пальця 24 відносно голки й ножів регулюється його переміщенням поперек лапки ^ 2 після ослаблення гвинта 1.
Висота підйому притискної лапки рукою регулюється поворотом ексцентричного пальця 17 після ослаблення його контргайки 18. При повороті лінії ексцентриситету пальця 17 униз притискна лапка буде підніматися над голковою пластиною на більшу висоту.
Висота ножного підйому притискної лапки може бути відрегульована за допомогою гвинтів 11, 13, причому гвинт 21 обмежує висоту підйому притискної лапки, а гвинт 13 – кут повороту важеля 9 за годинниковою стрілкою.
^ Механізм ножів
На головному валу 6 (рис. 18) закріплений здвоєний ексцентрик 5; на нього надіта нижня головка шатуна 7. Верхня головка надівається на вісь 8, закріплену упорним гвинтом 11 у коромислі 12 верхнього ножа. Коромисло 12 надіте на палець 10, закріплений упорним гвинтом 9. Коромисло 12 кінчається вилкою, у її отвори вставляється тримач 22 своєю циліндричною порожньою віссю 19. Зверху в паз тримача 22 вставляється верхній ніж 4 і клин 21, праворуч у порожню вісь 19 – стержень 18; у неї ж загвинчується упорний гвинт 17, створюючи міцне кріплення верхнього ножа 4 через клин 21 у тримачі 22. На осі 19 упорним гвинтом 13 кріпиться хомутик 14, його ріжки охоплюють планку 16 прикріплену двома притискними гвинтами 20 до вилки коромисла 12. У хомутик 14 упирається пружина 15, створюючи тиск верхнього ножа 4 на нижній 27.
Під дією ексцентрика 5 шатун 7 буде переміщатися у вертикальній площині. Якщо він підніметься, то ніж 4 і коромисло 12 повернуться проти годинникової стрілки, тобто ніж 4 теж підніметься.
Знизу до корпуса швейної машини притискним гвинтом ^ 30 прикріплюється колодка 29. Її положення фіксується двома упорними гвинтами 2, 28, закріпленими контргайками. Знизу в паз колодки 29 вставляється нижній ніж 27. Він проходить через головку гвинта 26, у якій є паз. При загвинчуванні гайки 3 гвинт 26 переміщається вліво й затискає нижній ніж 27 у пазу колодки 29. Щоб ріжуча кромка 25 верхнього ножа 4 щільно притискалася до нижнього ножа 27, у неї впирається лівий кінець упорної пластини 24, прикріпленої притискним гвинтом 23 до корпуса швейної машини.
Рис. 18. Конструктивна схема механізму ножів швейної машини 51 кл.
Нижній ніж ^ 27 установлюється знизу, його ріжуча кромка повинна бути на рівні верхньої грані голкової пластини. Верхній ніж 4 встановлюється у тримачі 22 зверху й закріплюється гвинтом 17. При його установці варто простежити, щоб ріжуча кромка 25 при крайньому нижньому положенні ножа 4 опускалася нижче ріжучої кромки ножа 27 на 1-1,5 мм.
Регулювання
Ширина обметувального шва регулюється переміщенням ножів уздовж осі головного вала ^ 6 відносно лінії руху голки. Для цього послабляють гвинт 23 й упорну пластину 24 відсувають від ножів; якщо ширину шва потрібно збільшити, то гвинт 2 вигвинчують, послабляють гвинт 30 і колодку 29 гвинтом 1, загвинчуючи його, переміщають вправо.
Петлетвірний палець на лапці варто перемістити в цьому самому напрямку.
Положення по висоті верхнього ножа 4 регулюється його вертикальним зсувом після ослаблення гвинта 17.
Положення по висоті нижнього ножа 27 регулюється його вертикальним переміщенням після ослаблення гайки 3.
Положення верхнього ножа 4 відносно нижнього 27 може бути відрегульовано поворотом тримача 22 після ослаблення гвинта 13; ріжуча кромка 25 верхнього ножа 4 з ріжучою кромкою нижнього ножа 27 повинна скласти кут 15-20°.
Домашнє завдання:дати характеристику даної швейної машини
Комментариев нет:
Отправить комментарий